Галатів 3:15–22. Закон замикає. Христос відчиняє.

«'Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа. '
До галатiв 3:22

Навіщо Бог дав Закон, якщо Закон не може спасти людину? І чи змінив прихід Закону Божу обітницю спасіння, дану ще Авраамові?

Апостол Павло показує, що Божий шлях спасіння ніколи не змінювався. Від самого початку людина спасається не власними ділами, не виконанням Закону і не своєю праведністю, а Божою благодаттю через віру в обіцяного Спасителя, Ісуса Христа.

Закон має інше завдання. Він відкриває наш гріх, руйнує впевненість у власній праведності й показує те, чого ми самі не хочемо визнавати: ми не можемо врятувати себе. Закон зачиняє всі двері, через які людина намагається самостійно дістатися до Бога.

Саме тоді Євангеліє звучить по-справжньому дорогоцінно. Те, що неможливе для людини, зробив Бог. Христос прийшов до ув’язнених гріхом, щоб звільнити їх. Він виконав те, чого ми виконати не могли, і дарує спасіння як обітницю, яку приймаємо вірою.

У цій проповіді роздумуємо про те, навіщо потрібен Закон, чому він не суперечить Євангелію, як Христос проповідував Закон самоправедним людям і чому слова, сказані Павлом і Силою в’язничному сторожеві у Филипах, залишаються відповіддю і для нас:

«Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений».