
Християнські Проповіді
Християнські Проповіді
Вознесіння
Розглядати Христове Вознесіння – це як розглядати сонце: чим пильніше дивишся на нього, тим більше болять очі, а на кінець вже нічого не бачиш. Це Христове діло для тих, хто не потребує все досліджувати, але хто просто хоче по-дитячому вірити у те, що каже Святе Писання про Вознесіння. Чим простіше ми розглядаємо біблійний опис цієї події, тим більше зміцнює нашу віру.
Писання не каже, що вознесений Господь прийнятий небом подібно до святих. Натомість, Біблія каже, що Христос наповнює все. Не сказано, що Його прийняли небеса, але сказано, що Він прийняв небеса, навіть що Він вознісся понад небеса, де сидить по Божу правицю.
Святі Писання описують Божу правицю як Божу всемогутність, всюдисущість, панування, вічність та божественну велич. Апостол Павло проголошує про безмірну велич Божої сили, «яку виявив Він у Христі, воскресивши із мертвих Його, і посадивши на небі праворуч Себе, вище від усякого уряду, і влади, і сили, і панування, і всякого ймення, що назване не тільки в цім віці, але й у майбутньому. І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все за Голову Церкви, а вона Його тіло, повня Того, що все всім наповняє!» (Еф.1:20-23).
І все це сказано не про Христову божественність, але про Його людську природу, прийняту під виглядом слуги у пониженні. Адже божественна природа не може бути пониженою чи підвищеною, ані занепадати, чи зростати у славі. Як це каже Псалмист про божественність: «Ти ж – Той Самий» (Пс.101:28).
Христос вознісся, залишивши цей світ. Він вже не буде ходити серед нас подібно до смертної людини, природньої, видимої, відчутної, просторової, як це Він був зі своїми учнями. Але не подумайте, що Христос є Володарем Царства, від якого Він відділений, і яким Він може керувати тільки на відстані. Просторово Ісус відділився від Своїх учнів.
Зі Своїм прославленим тілом Він возносив Себе все вище і вище, аж поки учні вже не могли Його бачити. Однак, як тільки брами хмар зачинилися за Ним, Ісус увійшов у стан божественної величі, з’явившись повний слави перед усіма ангелами і святими, котрі вітали Його піснею хвали: «Достойний Агнець, що заколений, прийняти силу, і багатство, і мудрість, і міць, і честь, і славу, і благословення!» (Об.5:12). Тепер вже, і як людина, Христос покриває Своїм всемогутнім і всюдисущим правлінням усе над небом і землею та всім творивом.
До певної міри Христове вознесіння, як це воно мало місце перед очима учнів, є лише представленням справжньої події. Він підняв Себе як орел у повітря у супереч того, що очікується від людського тіла. Цим Він показує нам якими будуть наші тіла після воскресіння. Це будуть справжні тіла зі плоті та кісток, але вже не такі важкі та закоцюблі як це тепер. Думками ми можемо легко уявити себе в різних місцях, але одного дня ми зможемо зробити це з нашим тілом.
Після Христового воскресіння ані камінь його гробу, ані зачинені двері верхньої кімнати не могли завадити Його проходженню через них, хоча ніхто не міг сказати, як Він це зробив. Після цього, Ісус дозволяв Себе побачити, а потім знову робив Себе невидимим так, як Він того хотів. Однієї миті Він був в одному місці, а іншої – десь інде. Ісус міг подорожувати через повітря, чи по воді, так само як і по землі. Нам потрібно буде зачекати, аж після цього життя ми також перебуватимемо у цій славі. Бо тоді наші тіла будуть як Христове прославлене тіло, відповідно до чину якого Він може підпорядкувати все Собі.
Продовження в аудіо...