1Сол. 5:17 - Безперестанку моліться

«Безперестанку моліться» (1Сол.5:17).

Молитва – це розмова від серця до серця зі живим Богом, із єдиним, живим, особовим Богом. Це розмова від серця до серця з Тим, Кому ми приносимо наші гріхи, наші турботи, наші проблеми, наш смуток, нашу радість, наш успіх, Кому ми приносимо славу і подяку, від Кого ми чекаємо благословень.

Лише той, хто вірує і знає правдивого живого Бога, лише той може правдиво молитися. Той, хто не є християнином, хто не вірить у Бога Біблії, насправді, розмовляє з богом свого власного винаходу, своєї власної уяви, з богом, який не може ні чути, ані бачити, ані діяти. Щоб молитва була молитвою, вона повинна бути адресованою лише правдивому Богові, і лише Йому одному. Молитися треба лише до Того, Хто може чути молитву і відповідати на неї.

Християнин не створює собі бога, формуючи його відповідно до свого мислення. Християнство навчає на основі Біблії, що людина за своєю природою ворог Богові і, таким чином, не шукає правдивого Бога. Природня людина шукає те, що перечить Богові. Звідси, для християнина неможливо створити собі Бога.

Радше, Біблія каже про те, що живий Бог спонукає і рухає християнином молитися, як хоче того Бог. Біблія вказує на те, що Бог бере людину і змінює її від ворога в послідовника, у Боже дитя, так, що вона тепер може молитися, може поклонятися саме так, як цього вимагає Бог. Насправді, лише християнин може правдиво молитися. І щоб людина могла молитися, Бог чинить три діла, три діла, які перетворюють ворога в Божого послідовника, який Йому поклоняється.

Перше діло Боже – це діло Творення. Бог – це той, Хто все привів до буття. Людина перед Богом – це маленьке, незначне створіння перед неосяжним Творцем. У ділі Творення Бог показує Себе як Бог святості та досконалості, а людина може побачити наскільки пропащою і втраченою вона стала через гріх. У ділі Творення Бог показує Себе у всемогутній силі, коли ж людина може бачити свою слабкість. Дивлячись на Всемогутнього Творця і визнаючи свої слабкість і гріх, людина падає ниць перед Богом.

Друге діло Боже – це діло Викуплення. У цьому ділі, людина бачить, що Всемогутній Святий Творець посилає Спасителя, щоб викупити грішну людину. Людина бачить, що Всемогутній Бог у божественній любові посилає Свого Сина, щоб Той став жертвою за гріхи світу. В ділі Викуплення Господь Ісус Христос сплачує людський борг справедливому Богові. В ділі Викуплення людина бачить у Бозі любов, коли ж у собі – лише ненависть. У ділі Викуплення людина має надію, надію для себе перед Всемогутнім Богом Творцем, надію завдяки Божому Викупленню, Його любові, Божому прощенні, надію, а не відчай.

Третє діло Боже називається ділом Освячення. У цьому ділі Святий Дух приносить до серця людини, яка була Божим ворогом, довіру і знання про Всемогутнього Творця, про Його святість і силу, знання про Викуплення, про чудову Божу любов, довіру до прощення гріхів у Божому Сині. Чинячи це, Святий Дух створює віру в це послання, що такий Бог живе, і що такий Бог панує, і що саме такому Богові потрібно поклонятись, що саме до Такого Бога потрібно молитися.

Святий Дух приносить в людину Свою перебуваючу присутність. Він оселяється в людині, в її серці. Він перетворює ворога Богові в живий храм Святого Духа. І замість порожнечі людина має Боже оселення.

Продовження в аудіо...