Євреям 9:11-15 - Первосвященик і кров

«Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення, і не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення. Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла, скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому! Тому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку» (Євр.9:11-15).

У посланні до Євреїв Христос і Його служіння порівнюється з ангелами, Мойсеєм і їхніми служіннями, зі служінням Левитів. У всіх випадках Христос як за Своєю природою, так і за Своїм служінням переважає всіх їх. Виключенням не є і служіння первосвящеників Старого Заповіту. Відповідно до Послання до Євреїв, Христос безмежно вищий за всіх первосвящеників СЗ.

Первосвященики СЗ вибиралися людьми, висвячувалися людьми та їх помазували олією. Але Христос інший первосвященик. Для Свого служіння на землі Він не потребував людського вибору і висвячення. Сам Бог ще з вічності вибрав і помазав Христа як Первосвященика. Христос народився вже Первосвящеником. Тобто, як тільки Він увійшов у цей світ, воплотившись, Він вже обіймав це служіння.

Автор послання до Євреїв називає Христа: «Первосвященик майбутнього доброго». Тут ми маємо ще одне, в чому Христос вищий за первосвящеників СЗ. Силою їхнього служіння, їхніх жертов, їхнього окроплення, первосвященики могли людину, яка раніше вважалася нечистою, проголосити чистою, тобто відновити її до зовнішньої спільноти громади Ізраїлю.

Але Христос повністю інший первосвященик. Він немає нічого спільного з такими тимчасовими обрядами. Силою Свого служіння Він здобуває для нас вічне, небесне, нетлінне. Христос переймається чистотою перед Богом, радше ніж перед людьми, внутрішньою, радше ніж зовнішньою, духовною спільнотою з вибраними людьми Божими. Він наділяє благодаттю, прощенням гріхів, праведністю, Святим Духом, миром Божим, а одного дня і вічним життям.

Слова: «із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною» вказують на ще одну відмінність між Христом і СЗ-ми первосвящениками. Останні служили в скинії, а пізніше, у Єрусалимському храмі. Як скинія, так і храм були збудовані за Божими планами, об’явленими Мойсеєві на Сінаї. Але облаштування того, де служить Христос, значно славніше. Христова скинія – це Його Церква на землі, невидимий храм, духовний дім, царство небесне і Боже, та благодать на землі. Як Первосвященик Христос направляє скинією, яка «більша» ніж Старозавітна, тому що вона поширена по цілому світу і містить як юдеїв, так і віруючих язичників. Христова скинія «досконаліша» від Старозавітної скинії, тому що вона зроблена не зі золота, срібла, шовку, дерева, каменю, але з віруючих, котрі через віру є святими людьми. На відміну від скинії СЗ, Христова скинія «нерукотворна», вона зведена Духом Святим, засобами Слова Євангелія і Святих Таїнств.

Четвертий спосіб, в який Христове первосвященство вище за Старозавітне, об’являється словами: «Христос… прийшов… і не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення». Коли СЗ первосвященики входили до Святого Святих, вони брали зі собою звичайну кров тварин, яка сама по собі не могла правдиво очистити, викупити чи примирити когось з Богом. Але Христос є іншим первосвящеником. Своєю власною кров’ю Він увійшов із придворку Свого царства благодаті в цьому світі у Святе Святих небес і з’явився перед Богом.

Продовження в аудіо...