Псалом 27 - Господь моє світло і спасіння моє

Апостол Павло, навчаючи ефесян дороги освячення християнина, зазначає також і для нас:

«І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом, розмовляючи поміж собою псалмами, і гімнами, і піснями духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа, дякуючи завжди за все Богові й Отцеві в Ім'я Господа нашого Ісуса Христа» (Еф.5:18-20).

Тож, дослухаючись до поради апостола, зосередимо нашу увагу сьогодні на 27-му псалмі, навчаючись від Давида мистецтву молитви. Цей псалом є чудовою молитвою в лихоліття, в часи хвороби чи слабкості. Перші три вірша проголошують про безпеку Господньої твердині:

«Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись? Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!... коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його!» (Пс.27:1-3).

Пара великих благословень, які є наслідком спасіння, це радість і безпека. У Біблії світло, яке є одним із перших Божих творінь, це символ всього позитивного. У псалмі Сам Господь є «світлом», бо Він є джерелом нашої радості. «Господь моє світло» - лише тут, зі всього Старого Заповіту, так називається Бог. У Новому Заповіті світлом, яке об’являє Бога, є Христос. Так на початку Євангелія від Івана апостол пише про Слово, яке «сталося тілом»: «І життя було в Нім, а життя було Світлом людей. А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його» (Ів.1:4-5). А згодом Сам Ісус проголосив про Себе: «Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя» (Ів.8:12).

Деколи світло символізує звільнення від темряви страждань. В інших місцях – це символ радості та щастя. Ми говоримо про «світло в кінці тунелю», чи про «світлий вигляд обличчя». У контексті цього псалма, звільнення від лиха, здається, є головною точкою порівняння, хоча наслідкова радість, звісно що не виключається.

Безпека віруючого символізується «твердинею», якою є Господь. Саме під Господнім захистом Давид перебуває у безпеці. Жодна ворожа армія не в змозі забрати від Давида радості та безпеки, якими він володіє у Божій присутності. Гріх, смерть чи влада диявола не здатні забрати радість і безпеку там, де присутній Господь, «твердиня мого життя».

Хоча війна, яка згадується у цих віршах, швидше духовна, аніж буквальна, вони можуть служити і як молитва воїна у вирі війни. Якщо Псалом 27 написаний в часи повстання Авесалома, сина Давидового, війна, в якій перебував Давид, була як духовною, так і буквальною, фізичною.

Давид продовжує псалом, проголошуючи про блаженство перебування в Господньому храмі, звертаючись до Бога у впевненості молитви:

Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати! бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе! А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві! Почуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене! За Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця! тому, Господи, буду шукати обличчя Твого: не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого, бо мій батько та мати моя мене кинули, та Господь прийме мене!» (4-10).

Продовження в аудіо...