Християнські Проповіді

Дії 2:42 - Наука Апостольська

Andriy Honcharuk

Після опису подій Дня П’ятидесятниці, Дня народження Новозавітної церкви, євангеліст Лука підсумовує в 42-му вірші другого розділу книги Дій життя ранньої церкви: «І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті, ламанні хліба, та в молитвах» (Дії 2:42).

Сьогодні ми розглянемо першу складову життя поклоніння Новозавітної церкви, а саме, «науку апостольську», яку Лука головно представляє у Рівнинній проповіді свого Євангелія, яка разом із Нагірною проповіддю, що в Євангеліє від Матвія, складає фундамент катехізису церкви апостольських часів. Головний же зміст самого катехізису підсумовується євангелістом Лукою «Блаженствами», промовлених Ісусом на початку Рівнинної проповіді.

Подібно до того як Господь Бог проголошував через Мойсея: «Ось, сьогодні я даю перед вами благословення й прокляття: благословення, коли будете слухатися заповідей Господа, Бога вашого, які я наказую вам сьогодні, і прокляття, якщо не будете слухатися заповідей Господа, Бога свого, і збочите з дороги, яку я наказую вам сьогодні, щоб ходити за іншими богами, яких ви не знали» (5М.11:26-28), так і Господь наш Ісус навчає Своїх учнів про Дві дороги, дорогу життя і дорогу смерті:

«Блаженні убогі, Царство Боже бо ваше. Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви. Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім'я ваше за Людського Сина. Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні. Горе ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже маєте. Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте голоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо будете ви сумувати та плакати. Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки їхні!» (Лк.6:20-26).

Великий переворот відбувся в житті кожного з нас після початку повномасштабного вторгнення військ Російської Федерації на територію нашої країни. Великий переворот стається в історичному світогляді українця, коли він дізнається, що історія Російської Федерації немає жодного стосунку до Русі, а Московія була улусом Золотої Орди неслов’янських фіно-угорських народів.

Про великий переворот духовного життя людини говорить нам і наш Спаситель. І як не дивно, цей великий переворот відбувається, як на дорозі життя, так і на дорозі смерті. На дорозі життя голодні стають ситими, убогі – багатими, а засмучені втішаються. На дорозі смерті – все навпаки: багаті збідніють, ситі матимуть голод, а ті, що потішалися, будуть плакати і сумувати.

Якби перед тим, як Лука писав Рівнинну проповідь Спасителя, євангеліст і апостол Матвій вже не записав би Нагірну проповідь, ми могли б розуміти убогих, голодних і засмучених у матеріально-економічній площині, тобто, як матеріально бідних, фізично голодних і засмучених негараздами економічно-побутового рівня. Однак, сам контекст Євангелія від Луки і безпосередньо, паралельна Рівнинній, Нагірна проповідь Євангелія від Матвія нам цього не дозволяють. У Блаженствах Нагірної проповіді ми маємо вбогих духом, засмучених гріхом і голодних праведності. А євангеліст Лука відразу після Рівнинної проповіді, що у 6-му розділі його Євангелія, в сьомому розділі наводить приклади, ілюструє, саме вбогого духом, голодного праведності та засмучених смертю.

«Блаженні убогі, Царство Боже бо ваше», - проголошує Ісус у Рівнинній проповіді, а згодом Лука розповідає про вбогого духом сотника, історія вздоровлення раба якого є такою: «У одного ж сотника тяжко раб занедужав, що був дорогий йому, і вмирати вже мав. А коли про Ісуса почув, то послав він до Нього юдейських старших, і благав Його, щоб прийшов, і вздоровив раба його. Вони ж прибули до Ісуса, та й ревно благали Його й говорили: Він достойний, щоб Ти це зробив йому. Бо він любить народ наш, та й для нас синагогу поставив» (Лк.7:2-5).

Продовження в аудіо...