«І коли вони наблизились до Єрусалиму, до Вітфагії й Віфанії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх, і каже до них: Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви знайдете зараз прив'язане осля, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть. Коли ж скаже хто вам: Що це ви робите? відкажіть: Господь потребує його, і відішле його сюди зараз. І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'язане коло воріт із надвору було при дорозі, і відв'язали його. А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: Що ви робите? Пощо осля ви відв'язуєте? Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, і відпущено їх. І вони привели до Ісуса осля, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього. Багато ж народу стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зелень, натяту в полях. А ті, що йшли перед Ним і позаду, викрикували: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Осанна на висоті!» (Мк.11:1-10).
Цей день відомий як Вербна чи Пальмова неділя, початок Святого чи Страсного тижня. Від початку Свого публічного служіння Ісус не вперше приходить до Єрусалиму. Євангеліє від Івана згадує щонайменше чотири випадки перебування Ісуса в Місті Миру до Вербної неділі. Проте це було Його останнє прибуття і Він знав, що Його там чекало.
Щонайменше тричі Ісус казав Своїм учням по дорозі до Єрусалиму: «Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть, і насміхатися будуть із Нього, і будуть плювати на Нього, і будуть Його бичувати, і вб'ють, але третього дня Він воскресне!» (Мк.10:33-34).
Отже, Він йде, будучи готовим виконувати волю Свого Отця і викупити людство через Його страждання і смерть. Учні визнали Його за Христа, хоча ще повністю не розуміли, що це означає. В Єрихоні Вартимей звертався до Нього як до Сина Давидового. Інші називали Його Сином Божим. Те, що відбувалося в ту неділю, учні зрозуміють вже після Його вознесіння, а більшість людей аж після П’ятидесятниці.
Прийшовши на Оливну гору, що поблизу Вітфагії й Віфанії, Ісус посилає двох учнів до найближчого села за ослям. Якщо хтось питатиме їх, для чого вони відв’язують осля, то вони мали казати, що його потребує Господь і незабаром Він поверне його. Все відбулося саме так, як казав Ісус. Що наголошувало на божественності Останнього і чудесному плину самої події. Те, що власники осляти дозволили учням узяти осля і його матір, означало, що вони знали Ісуса і довіряли Йому. Безперечно, їм було відомо про багато чудес, учинених Господом, зокрема про останнє чудо – воскресіння Лазаря.
Той факт про «осля, що на нього ніхто ще з людей не сідав» вказував на його використання для священної обрядової цілі. Що могло бути більш священним, ніж увезення Агнця Божого до Єрусалиму для принесення Його в жертву? Хіба пророк Захарій не проголошував ще 500 років назад про це: «Радій вельми, о дочко Сіону, веселись, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і повний спасіння, покірний, і їде на ослі, і на молодім віслюкові, сині ослиці» (9:9)?
Ягня на осляті. Таке побачиш не часто, можливо в цирку, хоча навіть там такого не буде. За чотири дні до Пасхи євреї мали вибрати ягня в жертву, ягня безвадне. Було багато молодих безвадних ягнят, проте лише одне було справді без вади, чисте, досконале, без гріха. І це одне Ягня їде на осляті. А як щодо всіх тих багатьох ягнят, яких приносили у жертву за всі часи Старого Заповіту? Вони мали лише тоді якесь значення, якщо вказували на те одне Ягня, що їде на осляті.
Продовження в аудіо...
«І коли вони наблизились до Єрусалиму, до Вітфагії й Віфанії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх, і каже до них: Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви знайдете зараз прив'язане осля, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть. Коли ж скаже хто вам: Що це ви робите? відкажіть: Господь потребує його, і відішле його сюди зараз. І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'язане коло воріт із надвору було при дорозі, і відв'язали його. А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: Що ви робите? Пощо осля ви відв'язуєте? Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, і відпущено їх. І вони привели до Ісуса осля, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього. Багато ж народу стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зелень, натяту в полях. А ті, що йшли перед Ним і позаду, викрикували: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Осанна на висоті!» (Мк.11:1-10).
Цей день відомий як Вербна чи Пальмова неділя, початок Святого чи Страсного тижня. Від початку Свого публічного служіння Ісус не вперше приходить до Єрусалиму. Євангеліє від Івана згадує щонайменше чотири випадки перебування Ісуса в Місті Миру до Вербної неділі. Проте це було Його останнє прибуття і Він знав, що Його там чекало.
Щонайменше тричі Ісус казав Своїм учням по дорозі до Єрусалиму: «Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть, і насміхатися будуть із Нього, і будуть плювати на Нього, і будуть Його бичувати, і вб'ють, але третього дня Він воскресне!» (Мк.10:33-34).
Отже, Він йде, будучи готовим виконувати волю Свого Отця і викупити людство через Його страждання і смерть. Учні визнали Його за Христа, хоча ще повністю не розуміли, що це означає. В Єрихоні Вартимей звертався до Нього як до Сина Давидового. Інші називали Його Сином Божим. Те, що відбувалося в ту неділю, учні зрозуміють вже після Його вознесіння, а більшість людей аж після П’ятидесятниці.
Прийшовши на Оливну гору, що поблизу Вітфагії й Віфанії, Ісус посилає двох учнів до найближчого села за ослям. Якщо хтось питатиме їх, для чого вони відв’язують осля, то вони мали казати, що його потребує Господь і незабаром Він поверне його. Все відбулося саме так, як казав Ісус. Що наголошувало на божественності Останнього і чудесному плину самої події. Те, що власники осляти дозволили учням узяти осля і його матір, означало, що вони знали Ісуса і довіряли Йому. Безперечно, їм було відомо про багато чудес, учинених Господом, зокрема про останнє чудо – воскресіння Лазаря.
Той факт про «осля, що на нього ніхто ще з людей не сідав» вказував на його використання для священної обрядової цілі. Що могло бути більш священним, ніж увезення Агнця Божого до Єрусалиму для принесення Його в жертву? Хіба пророк Захарій не проголошував ще 500 років назад про це: «Радій вельми, о дочко Сіону, веселись, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і повний спасіння, покірний, і їде на ослі, і на молодім віслюкові, сині ослиці» (9:9)?
Ягня на осляті. Таке побачиш не часто, можливо в цирку, хоча навіть там такого не буде. За чотири дні до Пасхи євреї мали вибрати ягня в жертву, ягня безвадне. Було багато молодих безвадних ягнят, проте лише одне було справді без вади, чисте, досконале, без гріха. І це одне Ягня їде на осляті. А як щодо всіх тих багатьох ягнят, яких приносили у жертву за всі часи Старого Заповіту? Вони мали лише тоді якесь значення, якщо вказували на те одне Ягня, що їде на осляті.
Продовження в аудіо...